Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

сне пот

  • 1 Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа

    ЛЬВІВСЬКО-ВАРШАВСЬКА ЛОГІКО-ФІЛОСОФСЬКА ШКОЛА (ЛВШ) - започаткована польськ. філософом Твардовським, учнем Брентпано, у Львові в 1895 р Н. а початковому етапі діяльності предметом вивчення в ЛВШ стає істиннісне значення. Переважна більшість дослідників, що входили тоді до ЛВШ, поділяли думку Твардовського про абсолютний характер "істини", дискутуючи лише з приводу її одвічного характеру. Розпочата в 1913 р. дискусія закінчилася видатною працею Тарського про дефініцію істинного висловлювання. Атмосферу творчих пошуків в ЛВШ передає вислів Твардовського, котрий говорив, що "служіння об'єктивній правді набирає етичного значення". Він не обмежував своїх учнів у виборі предмета дослідження, одначе вимагав сумлінного ставлення до методів, які загалом можна окреслити як критичний аналіз. Цим доброзичливим ставленням до особистості дослідника пояснюється різноманітність філософських дисциплін, що культивувалися в ЛВШ. До першого покоління учнів Твардовського належали: Лукасевич (1878 - 1956), Лесьнєвський (1886 - 1939), Котарбінський (1886 - 1981), Чежовський (1889 - 1981), Айдукевич (1890 - 1963), Вітвіцький (1878 - 1948), Балей (1885 - 1952), Завірський (1882 - 1948), Татаркевич (1886 - 1980). Формально у розвитку ЛВШ розрізняють два періоди: львівський (1895 - 1915) і варшавський (1915 - 1939), а також наступні чинники, що характеризують це інтелектуальне співтов-во: генетичний - педагогічна діяльність Твардовського і його учнів; географічний - розташування школи у Львові та Варшаві; часовий - ЛВШ виникла в кін. XIX ст. і діяла до поч. Другої світової війни; зрештою, змістовий - сукупність спільних ідей. У першому періоді філософські дослідження концентрувались у Львові, у другому, після отримання Йольщею незалежності, вплив учнів Твардовського поширився на всі ун-ти країни, але головно сконцентрувався у Варшаві, де всі філософські кафедри посіли вихідці зі Львова. Бурхливий розвиток математичної логіки на поч. XX ст. обумовив зацікавленість цією філософською дисципліною варшавських математиків, внаслідок чого співпраця філософів і математиків принесла видатні наукові досягнення у математичній логіці, а певні математичні теорії - теорія множин і топологія - були свідомо обрані для експлікації і дослідження властивостей логічних систем, які в свою чергу контролювали розбудову математичних структур. Таким чином, постала нова галузь на перетині логіки і математики - метаматематика С. аме тому ЛВШ перед Другою світовою війною стає відомою у світі переважно як школа логічна, потім - логіко-філософська позитивістського спрямування (проти чого ще в 30-ті рр. протестували Лукасевич та Айдукевич), а під кін. XX ст. її почали зараховувати до аналітичного гурту у філософії. Спеціалізацію в логіці Лукасевич поєднував із дослідженням явища причинності і використовував його для вирішення проблеми детермінізму, висловлюючись за індетермінізм. Позиція індетермінізму - за критичного прочитання Аристотеля - дозволила Лукасевичу підважити засаду "виключеного середнього", що відкрило шлях спочатку до побудови тризначної логіки, а потім низки логік з багатьма істиннісними значеннями. Використовуючи математичну логіку, Лукасевич аксіоматизував силогістику Аристотеля, винайшов бездужковий запис формул. Лесьнєвський розглядав предмет не як елемент множини в дистрибутивному смислі, а як частину цілого. Наслідком його намагань стали три теорії - прототетика (теорія перших тез), онтологія і мереологія (теорія колективних множин або агрегатів), доповнені теорією дедукції, в якій описувалися номіналістичні настанови Лесьнєвського. Котарбінський трактував предмети як матеріальні речі, потім як тіла, тобто мислячі речі. Ця доктрина спочатку отримала назву "реїзм", а потім "конкретизм" і "соматизм". Спрямованість Котарбінського на ефективне відтворення речей у практиці знайшла вираз у створенні нової дисципліни - праксеології; було також засновано перший у світі Ін-т праксеології. На підставі того, що практичні дії мають виразне етичне забарвлення, Котарбінський розвиває систему незалежної етики, очоливши цей напрям. Чежовський, Завірський і Айдукевич присвятили себе логіці і методології наук, Вітвіцький і Балей - психології, Татаркевич - історії філософії та естетиці. В 1904 р. за ініціативою Твардовського було створене у Львові Польське філософське тов-во, а в 1933 р. Лукасевичем у Варшаві закладено підвалини Польського логічного тов-ва. Під головуванням Твардовського у міжвоєнний період відбулося три філософських з'їзди - у Львові (1923), Варшаві (1927) та Кракові (1936). Друга світова війна призвела до припинення діяльності ЛВШ як наукового тов-ва. В період 1939 - 1948 рр. ЛВШ втратила загалом 34 вчених. Хоча й залишалися корифеї - Чежовський, Айдукевич, Котарбінський, Татаркевич, Яськовський, Мостовський, Слупецький, але внаслідок ідеологічного тиску комуністичного режиму ЛВШ була позбавлена інтелектуального оточення і не змогла відродитися; зрештою, спеціалізація у конкретній дисципліні ставала більш суттєвою.
    Б. Домбровський

    Філософський енциклопедичний словник > Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа

  • 2 tappen

    1) schwer gehen, stapfen тяжело́ идти́ <ступа́ть>. umg то́пать [semelfak то́пнуть]. vorsichtig o. unsicher gehen идти́ осторо́жно [неуве́ренным ша́гом]. tastend gehen идти́ о́щупью. herumirren блужда́ть | wohin tappen vorsichtig осторо́жно [ tastend о́щупью] идти́ пойти́ куда́-н. schwerfällig тяжело́ ступа́я, идти́ /- куда́-н. | im Dunkeln < Finstern> tappen идти́ о́щупью [осторо́жно неуве́ренным ша́гом] в потёмках <темноте́>. herumirren блужда́ть в потёмках. durch einen dunklen Gang tappen о́щупью идти́ /- по тёмному хо́ду. sich durch [in] das dunkle Zimmer tappen о́щупью [осторо́жно] идти́ /- через [в] тёмную ко́мнату. der Junge tappte in eine Pfütze ма́льчик (неча́янно) ступи́л в лу́жу. der Blinde tappt über die Straße слепо́й неуве́ренным ша́гом перебира́ется <перехо́дит> через у́лицу. wie traumwandlerisch durchs Haus tappen брести́ по до́му как луна́тик < как во сне>. flinke Füße tappten über den Flur laut чьи-то бы́стрые но́ги то́пали по коридо́ру. leise в коридо́ре слы́шен был то́пот бы́стрых ног, по коридо́ру раздава́лось прово́рное то́п-то́п-то́п in eine Falle tappen по глу́пости свое́й попада́ться/-па́сться в лову́шку. in sein Verderben tappen сле́по губи́ть по- себя́
    2) nach etw. unsicher greifen неуве́ренно <неуве́ренным движе́нием> хвата́ться схвати́ться за что-н. tastend suchen о́щупью иска́ть что-н. im Finstern nach Streichhölzern tappen в темноте́ пыта́ться нащу́пать спи́чки

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > tappen

  • 3 айах

    (-ғы)
    1. нога, лапа; айағма да чарых Б; айах ал- піднімати ногу П; бир айағын алғанча ӧбӱрин / бирин бӧрӱ ашай СБА, бир айаын алынҗес хадар ӧбӱрӱн кӧпек ашай Г поки підійме одну ногу, другу вовки, собаки з'їдять; айах басмасын меэм пенҗерем тӱбӱне нехай ноги його не буде в мене під вікнами У; таран-таран-тарантас, айахларың доғур бас таран-таран-тарантас, ступай ногами прямо У; мышых айағын йалай кішка лиже лапу О; йӱрген айахка чырмавух илиший на ноги, що ходять, чіпляється березка НБЄ; бер холуң блен — йӱр айағың блен СБФ, холларың биле бер, айахларың биле ал СБЧ дай руками, а потім виходи (цю річ) ногами; айах ӧльчу міряння ноги — весільний обрядМ; айах сар- обвивати ногу К; топаллай бир айаына він кульгає на одну ногу НКД; айахларын слатма ған балых тутамаз не намочивши ніг, риби не спіймати СМ; айах сне на ногах ВН; тӱштӱ айаым сӱтне упало мені на ногу Г; йӱзлен сӱрейим айағынын тозуна волочитиму обличчям по пилюці від її ніг СК; айахның тӱбӱ / айағын дӱбӱ виїмка під підйомом ступні СБ / СГС; ступня, підошва СБФ, НКД, СГС, стопа НКД; айах тӱбӱне ал- принижувати, розтоптувати ногами Г; Шахфелегин айағы т'есильди Шахфелекові дорогу сюди відрізано Г; сағ айах ӱзерине на здорових ногах Кб.; мен бӱтӱн кӱн айах ӱстне я цілий день на ногах НБЄ; айахлар ӱсне бала у неї дитина на руках — на колінах У; айахлары ӱсне отур- сидіти, підібгавши ноги Б; баштан айах з голови до ніг, суціль.
    2. ніжка, щабель, сходинка, приступка; мердивенин хырх айах (у) у драбини, у сходів сорок щаблів У; хазан айах таган, триніг під казан Г.

    Урумско-украинский словарь > айах

  • 4 thrill

    1. n
    1) нервовий дрож; трепет; нервове збудження; глибоке хвилювання
    2) коливання, вібрація; тремтіння
    3) сенсаційність
    4) щось сенсаційне; сенсаційна книжка; детективний (пригодницький) роман
    5) мед. котяче муркотання (у хворого на порок серця)
    2. v
    1) викликати трепет; збуджувати, хвилювати
    2) відчувати трепет
    3) викликати дрож (коливання)
    4) коливатися, вібрувати; тремтіти, дрижати (від страху, радості тощо); трепетати
    * * *
    I [aril] n
    1) нервове тремтіння; нервове порушення; глибоке хвилювання
    2) коливання, вібрація; струс
    3) сенсаційність; захопливість
    4) щось сенсаційне, хвилююче

    the sight was a real thrill — побачивши це видовище тремтіння пробирало до кісток; сенсаційна книга; пригодницький або детективний роман

    5) мeд. вібрація, тремтіння грудної стінки ( при пороці серця)
    II [aril] v
    1) викликати трепет; збуджувати; проймати, пробирати; лоскотати нерви

    our hearts_ were thrilled by those tales — наші серця тріпотіли від цих розповідей; відчувати трепет

    to thrill with de light [with horror] — тріпотіти від захвату [від жаху]; пронизувати, викликати трепет

    2) викликати тремтіння, коливання; трясти

    to thrill the land — трясти землю; коливатися, вібрувати; тремтіти

    the earth seemed to thrill — здавалося, що сама земля дрижить

    English-Ukrainian dictionary > thrill

  • 5 drop

    drɔp
    1. сущ.
    1) капля Drops of water sparkled in the sunlight. ≈ Капли воды сверкали на солнце. Syn: droplet, drip, driblet, globule, tear, bead
    2) мн.;
    мед. капли to put in drops ≈ принимать капли cough drops ≈ капли от кашля eye drops ≈ глазные капли nose drops ≈ капли от насморка
    3) небольшое количество, капля;
    глоток( спиртного) Add a drop of Tabasco and mix well. ≈ Добавь чуточку острой приправы и хорошенько перемешай. Syn: dash, dab, pinch, trace, smack
    4) (нечто, напоминающее по форме каплю) а) драже;
    леденец б) подвеска, серьга
    5) падение, понижение, снижение The drop in temperature was a relief. ≈ Снижение температуры было большим облегчением. sharp drop in the interest rate ≈ резкое снижение процентной ставки Syn: decline, fall, lowering, decrease
    6) расстояние (сверху вниз) ;
    спуск, откос The road ends abruptly in a drop to the sea. ≈ Дорога внезапно кончается резким спуском к морю. a drop of 10 feet from the window to the ground ≈ от окна до земли 10 футов Syn: fall, descent;
    declivity, slope, plunge
    7) падающий занавес( в театре)
    8) падалица( о плодах)
    9) удар по мячу, отскочившему от земли (в футболе)
    10) а) наличник( замка) б) щель для монеты или жетона (в автомате)
    11) перепад( давления и т. п.) ∙ at the drop of a hat
    2. гл.
    1) а) капать, падать каплями Water dropped from the ceiling into the pan on the floor. ≈ Вода капала с потолка на стоящий на полу таз. б) выступать каплями ∙ Syn: drip, dribble, trickle, fall in drops
    2) проливать( слезы)
    3) а) ронять б) падать, валиться He is ready to drop. ≈ Он с ног валится, очень устал. to drop asleepзаснуть
    4) а) бросать, опускать (письмо и т. п.) б) авиац. сбрасывать, спускать;
    сбрасывать, спускать на парашюте
    5) а) бросать (привычку и т. п.) б) прекращать, заканчивать, оставлять( работу, разговор и т. п.) If it's going to start an argument, let's drop the subject. ≈ Если дело доходит до спора, лучше оставим эту тему. в) бросать, оставлять, покидать (семью, друзей и т. п.) Syn: abandon, leave, forsake, give up;
    bring to an end, terminate
    6) повалить, сбить;
    сразить( ударом, пулей) The challenger dropped the champion in the fifth round. ≈ Претендент нокаутировал чемпиона в пятом раунде. Syn: fell, floor, deck, knock down
    7) а) ронять (слово), понижать (голос) ;
    потуплять( глаза) б) спускаться, опускаться;
    отвисать His jaw dropped. ≈ У него отвисла челюсть.
    8) снижаться, понижаться, уменьшаться, падать;
    спадатьцене и т. п.) Sales always drop in the spring. ≈ Продажи весной всегда уменьшаются. Syn: fall, lower, lessen, dwindle, decline, diminish, slacken, slide, sink
    9) опускать, пропускать Don't drop the "g" in "dancing" and "walking". ≈ Не опускай звук "g" в словах "dancing" и "walking". Syn: leave out, omit, fail to include, fail to pronounce
    10) терять, проигрывать, спускать (деньги)
    11) высаживать;
    подвозить( куда-л.) I'll drop you at your door. ≈ Я подвезу вас до (вашего) дома.
    12) амер.;
    разг. увольнять The boss dropped him from the staff after two weeks. ≈ Шеф уволил его через две недели. Syn: discharge, dismiss, fire
    13) отставать (behind) He dropped behind the other runners. ≈ Он плелся позади остальных бегунов Syn: lag
    14) отелиться, ожеребиться и т. п. раньше времениdrop across drop around drop away drop back drop behind drop dead drop down drop in drop into drop off drop on drop out drop up to drop like a hot potatoпоспешить избавиться от чего-л. to drop from sightисчезнуть из поля зрения drop short капля - * of rain капля дождя - * by * капля за каплей, капля по капле;
    по капельке - to drink to the last * выпить до последней капли слезинка;
    капля крови;
    капелька пота - cold *s of sweat капли холодного пота капля, капелька;
    ччуточка;
    глоток - * of tea глоток чаю глоток спиртного - to take one's * выпивать - to have /to take/ a * too much хватить лишнего, напиться - to have a * in one's /the/ eye быть под хмельком /навеселе/ pl (медицина) капли - nasal *s капли для носа - eye *s глазные капли драже;
    леденец - chocolate *s шоколадное драже серьга;
    подвеска;
    висюлька (архитектура) орнаментная отделка в виде подвески падение, понижение, снижение;
    спад, спуск - a great * in prices резкое падение цен - * in the market падение цен на рынке - a * of 10% падение (курса, цен и т. п.) на 10 процентов спад (гимнастика) (авиация) разбрасывание, сбрасывание с самолета (листовок и т. п.) ;
    сбрасывание на парашюте (боеприпасов, продовольствия и т. п.) десант - paratroop * авиадесант, парашютный десант расстояние сверху вниз, высота;
    обрыв;
    глубина падения или погружения - * to the sea обрыв к морю - * of a hundred feet стофутовая высота (театроведение) опускной занавес опускающаяся подставка( виселицы) падающее устройство, падающая дверца, трап пластинка, закрывающая замочную скважину прорезь, щель ( для денег, писем и т. п.) - money * щель /отверстие/ для монет (у автомата) удар с полулета( футбол) укороченный удар (теннис) (техническое) перепад (давления и т. п.) ;
    падение (потенциала) - voltage * перепад напряжения результат поиска, выдача( в информационно-поисковой системе) (сленг) тайник( для передачи шпионской информации) (американизм) (сленг) круглый сирота;
    беспризорник > a * in the /a/ bucket /ocean/ капля в море > at the * of the /a/ hat по знаку, по сигналу;
    без колебаний > to have /to get/ the * on smb. (американизм) поставить кого-л. в невыгодное положение, иметь преимущество перед кем-л. капать;
    стекать каплями - to * from the eaves капать с карниза - a gentle rain *ped накрапывал дождик - sweat *ped from his forehead с его лба падали капли пота - he *s at the nose у него из носа течет капать, выпускать по капле - to * a tear over smth. проливать слезы над чем-л.;
    говорить о чем-л. падать, выпадать;
    вываливаться - the book *ped out of his hand книга выпала у него из рук ронять, выпускать - to * a handkerchief выронить платок - to * one's purse обронить кошелек - to * the curtain опустить занавес;
    закончить рассказ, представление;
    поставить точку - to * the reins бросить поводья;
    отдаться на волю судьбы бросать, сбрасывать;
    спускать - to * anchor бросать якорь - to * bombs сбрасывать бомбы - to * a boat спустить шлюпку - to * a letter into the post-box бросить письмо в почтовый ящик спускать или сбрасывать на парашюте падать, опускаться - to * into a chair опуститься на стул - to * dead упасть замертво - to be ready to * валиться с ног от усталости, выбиться из сил - to work till one *s работать до изнеможения - to * on /to/ one's knees опуститься /упасть/ на колени - he almost *ped with surprise он чуть не упал от удивления валить, сваливать;
    сшибать, сбивать - to * a bird подстрелить /подбить/ птицу - to * smb. at once уложить /сразить/ кого-л. одним ударом /выстрелом/ умирать (тж. * off) - he *ped off peacefully in his sleep он скончался тихо во сне - men *ped like flies люди мерли как мухи падать, снижаться, понижаться;
    спадать, стихать - the production od bauxite *ped добыча боксита сократилась - his voice *ped almost to a whisper он понизил голос почти до шепота снижать, понижать - to * the level of water снизить уровень воды - to * one's voice понизить голос идти (круто) вниз - the road *s into the valley дорога круто спускается в долину падать с определенной высоты - the river *s some 700 feet река падает с высоты в 700 футов (морское) погружаться вертикально опускаться - her eyes *ped она опустила глаза - his jaw *ped у него отвисла челюсть - his shoulders *ped with fatigue его плечи были устало опущены /устало поникли/ опускать - to * one's eyes потупить взор (математика) опускать - to * a perpendicular on /to/ a line опустить перпендикуляр на линию посылать - to * smb. a note послать кому-л. записку - to * smb. a line черкнуть кому-л. несколько строк( спортивное) посылать, забивать( мяч) - to * the ball to the back of the court послать мяч в конец корта (часто * down) спускаться, идти вниз по течению;
    спускать по течению - the boat *ped down the river лодку отнесло вниз течением отступать назад (часто * behind) - to * to the rear отступать назад - to * astern( морское) дать задний ход оставлять сзади, обгонять (часто * behind) - to * smth. astern оставить что-л. за кормой( спортивное) передавать назад (разговорное) кончаться, подходить к концу;
    прекращаться - the search did not * поиски не прекращались - there the matter *ped на этом дело (за) кончилось - when she came in the conversation *ped с ее приходом разговор оборвался;
    когда она вошла, наступило молчание - for a moment the pedantry *ped from his manner на какое-то мгновение он утратил присущую ему педантичность кончать, прекращать - to * one's studies забросить занятия - to * smoking бросить курить - to * the subject оставить тему - * it!, let it *! оставим это!, довольно!, оставьте!;
    бросьте!;
    не будем больше об этом говорить - you'll have to * this idea вам придется расстаться с этой мыслью - I've *ped polities я оставил политику, я распрощался с политикой оставлять, бросать - to * one's friends порвать с друзьями распускать - to * a team (спортивное) распускать /ликвидировать/ команду опускать, пропускать - to * a letter пропустить букву - to * one's h's не произносить h;
    иметь простонародный выговор - to * one's lines забывать слова, пропускать свою реплику (об актере) исключать( из списка, из школы) ;
    увольнять, отстранять - to * smb. from command отставить /отстранить/ кого-л. от командования - he was *ped from the board of directors он был исключен из правления /из совета директоров/ (разговорное) терять;
    растрачивать;
    спускать (деньги) - she *ped $300 on her new spring outfit на весенний костюм оно потратила 300 долларов - he was *ping money every day on the track каждый день он проигрывал деньги на ипподроме - how much did you *? сколько ты спустил? проигрывать, терпеть поражение( на соревнованиях) - to * a set проиграть сет /партию/ - the team *ped five straight games команда проиграла пять игр подряд промолвить, обронить ( слово и т.д.) - to * a hint обронить намек - to * a remark отпустить замечание;
    быть произнесенным кем-л. - a remark *ped from him он отпустил /обронил/ замечание сбрасывать (карту) - to * a king сбросить короля спустить( петлю - в вязании) родить, метать( детенышей) ;
    телиться, жеребиться, пороситься, котиться и т. п. родиться( о животном) испражняться( о животном) (сленг) глотать, заглатывать (наркотик и т. п.) to drop smb. somewhere ссаживать, высаживать кого-л. где-л. - to * smb. at his door подвезти кого-л. к дому - to drop smth. somewhere подвезти что-л. куда-л, - to * a parcel at smb.'s door оставить пакет у чьих-л.дверей - to drop into a place заглянуть /зайти/ мимоходом куда-л. - to * into one's club зайти /заглянуть/ ненадолго в свой клуб to drop out of smth выбывать, выходить из чего-л. - to * out of a game выбыть /выйти/ из игры - to * out of the contest выбывать из соревнования выбыть из учебного заведения;
    оказаться исключенным оторваться от общества, от обычной жизни;
    отказаться от принятых норм поведения, морали и Т. п. to drop upon /across/ smb., smth. наталкиваться /натыкаться/ на кого-л., что-л. - to * upon /across/ smb. случайно встретить кого-л. to drop on /upon/ smb., to drop across smb. (разговорное) обрушиваться, нападать, набрасываться на кого-л.;
    отчитывать, наказывать кого-л. - to * on smb. like a ton of bricks обрушиться на кого-л. с ругательствами to drop (up-) on to smth., to drop on to smth. случайно наткнуться на что-л. - to * on to smb.'s secret случайно узнать чей-л. секрет to drop into a state ( резко) переходить в другое состояние - to * into one's old habits вернуться к старым привычкам - he *ped into a troubled sleep он забылся беспокойным сном - to * into a walk (спортивное) перейти с бега на шаг - to * into the local dialect (снова) заговорить на местном диалекте to drop in with smb. встречаться с кем-л. to drop with smth. истекать чем-л. - to * with blood истекать кровью - he *ped with sweat пот градом катился с него в сочетании с рядом существительных называет действия, соответствующие значению существительных - to * a sigh вздохнуть - to * a nod кивнуть - to * a curtsey присесть в реверансе - to * a hint of doubt усомниться, выразить сомнение > to * out of smb.'s sight исчезнуть из чьего-л. поля зрения > to * out of things перестать интересоваться происходящим > * a word for me! замолви за меня словечко! > * dead! (грубое) чтоб тебе сдохнуть!, иди ты к черту! > to * a brick( сленг) сделать ляпсус, допустить бестактность > to * like a hot potato /a hot brick, a hot chestnut/ поспешно бросить, избавиться > one could hear a pin * было слышно, как муха пролетит at the ~ of a hat без колебаний at the ~ of a hat по знаку, по сигналу, как заведенный ~ капля;
    a drop in the bucket, a drop in the ocean = капля в море;
    drop by drop, by drops капля за каплей circuit ~ out вчт. сбой схемы delayed ~ затяжной парашютный прыжок drop бросать (привычку, занятие) ;
    прекращать;
    drop it! брось(те) !, оставь (те) !;
    перестань(те) !;
    to drop smoking бросить курить ~ высаживать, довозить до;
    оставлять;
    I'll drop you at your door я подвезу вас до (вашего) дома ~ выступать каплями ~ глоток (спиртного) ;
    to have a drop in one's eye быть навеселе;
    to take a drop too much хлебнуть лишнего ~ драже;
    леденец ~ исключать ~ капать ~ pl мед. капли ~ капля;
    a drop in the bucket, a drop in the ocean = капля в море;
    drop by drop, by drops капля за каплей ~ наличник (замка) ~ опускаться ~ оставлять, покидать (семью, друзей) ~ отправлять, опускать ( письмо) ;
    drop me a line = черкни(те) мне несколько строк ~ падалица (о плодах) ~ падать, снижаться;
    спадать, понижаться (о цене и т. п.) ~ падать;
    спадать;
    to drop as if one had been shot упасть как подкошенный;
    he is ready to drop он с ног валится, очень устал;
    to drop asleep заснуть ~ падать ~ падающий занавес (в театре) ~ падение, понижение;
    снижение;
    drop in prices( temperature) падение цен (температуры) ;
    a drop (on smth.) снижение по сравнению( с чем-л.) ~ падение, понижение;
    снижение;
    drop in prices (temperature) падение цен (температуры) ;
    a drop (on smth.) снижение по сравнению( с чем-л.) ~ падение ~ тех. перепад ~ понижать (голос) ;
    потуплять (глаза) ~ понижаться ~ понижение ~ прекращать (работу, разговор) ;
    let us drop the subject прекратим разговор на эту тему ~ проигрывать ~ проливать (слезы) ~ пропускать, опускать;
    to drop a letter пропустить букву ~ проронить( слово) ~ отелиться, ожеребиться (и т. п.) раньше времени ~ расстояние (сверху вниз) ;
    a drop of 10 feet from the window to the ground от окна до земли 10 футов ~ растрачивать ~ ронять ~ сбрасывать (с самолета) ~ серьга, подвеска ~ снижаться ~ снижение ~ сокращение ~ спад ~ спускаться;
    опускаться;
    his jaw dropped y него отвисла челюсть ~ сразить (ударом, пулей) ~ терять, проигрывать (деньги) ~ терять ~ убывать ~ увольнять ~ амер. разг. увольнять ~ удар по мячу, отскочившему от земли (в футболе) ~ уменьшаться ~ уменьшение ~ щель для монеты или жетона (в автомате) ~ a count отказываться от пункта обвинения ~ пропускать, опускать;
    to drop a letter пропустить букву to ~ a word in favour( of smb.) замолвить( за кого-л.) словечко ~ across разг. сделать выговор ~ across разг. случайно встретить ~ падать;
    спадать;
    to drop as if one had been shot упасть как подкошенный;
    he is ready to drop он с ног валится, очень устал;
    to drop asleep заснуть ~ падать;
    спадать;
    to drop as if one had been shot упасть как подкошенный;
    he is ready to drop он с ног валится, очень устал;
    to drop asleep заснуть ~ away уходить один за другим ~ back воен., спорт. отступать, отходить ~ behind отставать ~ капля;
    a drop in the bucket, a drop in the ocean = капля в море;
    drop by drop, by drops капля за каплей to ~ from sight исчезнуть из поля зрения to ~ from the clouds свалиться как снег на голову ~ in разг. входить один за другим ~ in разг. зайти, заглянуть ~ in bond yield снижение процентного дохода по облигациям ~ in exchange rate снижение валютного курса ~ in exchange rate снижение обменного курса ~ in market снижение рыночного курса ~ in orders сокращение объема заказов ~ in output снижение выпуска продукции ~ in output сокращение объема производства ~ in output спад производства ~ падение, понижение;
    снижение;
    drop in prices (temperature) падение цен (температуры) ;
    a drop (on smth.) снижение по сравнению (с чем-л.) ~ in production снижение выпуска продукции ~ in production сокращение объема производства ~ in production спад производства ~ in rate снижение курса ~ in real earnings снижение реальной заработной платы ~ капля;
    a drop in the bucket, a drop in the ocean = капля в море;
    drop by drop, by drops капля за каплей ~ капля;
    a drop in the bucket, a drop in the ocean = капля в море;
    drop by drop, by drops капля за каплей ~ into ввязаться( в разговор) ~ into втянуться, приобрести привычку ~ into случайно зайти, заглянуть drop бросать (привычку, занятие) ;
    прекращать;
    drop it! брось(те) !, оставь (те) !;
    перестань(те) !;
    to drop smoking бросить курить to ~ like a hot potato поспешить избавиться (от чего-л.) hot: ~ stuff разг. распутница, шлюха;
    hot potato щекотливая тема;
    to drop (smth.) like a hot potato отказаться, отступиться( от чего-л.) ~ отправлять, опускать (письмо) ;
    drop me a line = черкни(те) мне несколько строк ~ расстояние (сверху вниз) ;
    a drop of 10 feet from the window to the ground от окна до земли 10 футов ~ off заснуть ~ off расходиться ~ off уменьшаться ~ off умереть ~ on сделать выговор;
    наказать ~ one's hs не произносить h там, где это следует (особенность лондонского просторечия) ~ out больше не участвовать( в конкурсе и т. п.) ~ out полигр. выпасть( из набора) ~ out опустить, не включить to ~ short не достигать цели to ~ short не хватать drop бросать (привычку, занятие) ;
    прекращать;
    drop it! брось(те) !, оставь (те) !;
    перестань(те) !;
    to drop smoking бросить курить false ~ вчт. ложный поиск ~ глоток (спиртного) ;
    to have a drop in one's eye быть навеселе;
    to take a drop too much хлебнуть лишнего ~ падать;
    спадать;
    to drop as if one had been shot упасть как подкошенный;
    he is ready to drop он с ног валится, очень устал;
    to drop asleep заснуть ~ спускаться;
    опускаться;
    his jaw dropped y него отвисла челюсть ~ высаживать, довозить до;
    оставлять;
    I'll drop you at your door я подвезу вас до (вашего) дома interest rate ~ снижение ставки процента ~ прекращать (работу, разговор) ;
    let us drop the subject прекратим разговор на эту тему price ~ снижение курса ценных бумаг price ~ снижение цен seasonally adjusted ~ спад с учетом сезонных колебаний ~ глоток (спиртного) ;
    to have a drop in one's eye быть навеселе;
    to take a drop too much хлебнуть лишнего

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > drop

  • 6 drop

    1. [drɒp] n
    1. 1) капля

    drop of rain [of dew] - капля дождя [росы]

    drop by drop - капля за каплей, капля по капле; по капельке

    2) слезинка; капля крови; капелька пота
    2. 1) капля, капелька; чуточка; глоток

    drop of tea [of water] - глоток чаю [воды]

    2) глоток спиртного

    to have /to take/ a drop too much - хватить лишнего, напиться

    to have a drop in one's /the/ eye - быть под хмельком /навеселе/

    3. pl мед. капли
    4. драже; леденец
    5. 1) серьга; подвеска; висюлька
    2) архит. орнаментная отделка в виде подвески
    6. падение, понижение, снижение; спад, спуск

    a great drop in prices [in temperature] - резкое падение цен [понижение температуры]

    a drop of 10% - падение (курса, цен и т. п.) на 10 процентов

    7. спад ( гимнастика)
    8. ав.
    1) разбрасывание, сбрасывание с самолёта (листовок и т. п.); сбрасывание на парашюте (боеприпасов, продовольствия и т. п.)
    2) десант:

    paratroop drop - авиадесант, парашютный десант

    9. расстояние сверху вниз, высота; обрыв; глубина падения или погружения
    10. театр. опускной занавес
    11. опускающаяся подставка ( виселицы)
    12. падающее устройство, падающая дверца, трап
    13. пластинка, закрывающая замочную скважину
    14. прорезь, щель (для денег, писем и т. п.)

    money drop - щель /отверстие/ для монет ( у автомата)

    15. 1) = drop-kick
    2) = drop-shot
    16. тех. перепад (давления и т. п.); падение ( потенциала)
    17. результат поиска, выдача ( в информационно-поисковой системе)
    19. амер. сл. круглый сирота; беспризорник

    a drop in the /a/ bucket /ocean/ - ≅ капля в море

    at the drop of the /a/ hat - а) по знаку, по сигналу; б) без колебаний

    to have /to get/ the drop on smb. - амер. поставить кого-л. в невыгодное положение, иметь преимущество перед кем-л.

    2. [drɒp] v
    I
    1. 1) капать; стекать каплями
    2) капать, выпускать по капле

    to drop a tear over smth. - проливать слёзы над чем-л.; говорить о чём-л.

    2. 1) падать, выпадать; вываливаться
    2) ронять, выпускать

    to drop a handkerchief [a book] - выронить платок [книгу]

    to drop the curtain - а) опустить занавес; б) закончить рассказ, представление; поставить точку

    to drop the reins - а) бросить поводья; б) отдаться на волю судьбы

    3. 1) бросать, сбрасывать; спускать
    2) спускать или сбрасывать на парашюте
    4. 1) падать, опускаться

    to drop dead - упасть замертво [ср. тж. ]

    to be ready to drop - валиться с ног от усталости, выбиться из сил

    to drop on /to/ one's knees - опуститься /упасть/ на колени

    2) валить, сваливать; сшибать, сбивать

    to drop a bird - подстрелить /подбить/ птицу

    to drop smb. at once - уложить /сразить/ кого-л. одним ударом /выстрелом/

    5. умирать (тж. drop off)
    6. 1) падать, снижаться, понижаться; спадать, стихать
    2) снижать, понижать
    3) идти (круто) вниз
    4) падать с определённой высоты
    5) мор. погружаться вертикально
    7. 1) опускаться:

    his shoulders dropped with fatigue - его плечи были устало опущены /устало поникли/

    2) опускать
    3) мат. опускать

    to drop a perpendicular on /to/ a line - опустить перпендикуляр на линию

    8. 1) посылать:

    to drop smb. a note - послать кому-л. записку

    to drop smb. a line - черкнуть кому-л. несколько строк

    2) спорт. посылать, забивать ( мяч)
    9. ( часто drop down)
    1) спускаться, идти вниз по течению
    2) спускать по течению
    10. 1) отступать назад ( часто drop behind)

    to drop astern - мор. дать задний ход [ср. тж. 2)]

    2) оставлять сзади, обгонять ( часто drop behind)

    to drop smth. astern - оставить что-л. за кормой [ср. тж. 1)]

    3) спорт. передавать назад
    11. разг.
    1) кончаться, подходить к концу; прекращаться

    when she came in the conversation dropped - с её приходом разговор оборвался, когда она вошла, наступило молчание

    for a moment the pedantry dropped from his manner - на какое-то мгновение он утратил присущую ему педантичность

    2) кончать, прекращать

    drop it!, let it drop! - оставим это!, довольно!, оставьте!; бросьте!; не будем больше об этом говорить

    I've dropped politics - я оставил политику, я распрощался с политикой

    3) оставлять, бросать
    4) распускать

    to drop a team - спорт. распустить /ликвидировать/ команду

    12. опускать, пропускать

    to drop one's h's - не произносить h; иметь простонародный выговор

    to drop one's lines - забывать слова, пропускать свою реплику ( об актёре)

    II А
    1. исключать (из списков, из школы); увольнять, отстранять

    to drop smb. from command - отставить /отстранить/ кого-л. от командования

    he was dropped from the board of directors - он был исключён из правления /из совета директоров/

    2. разг.
    1) терять, растрачивать, спускать ( деньги)

    she dropped $300 on her new spring outfit - на весенний костюм она потратила 300 долларов

    he was dropping money every day on the track - каждый день он проигрывал деньги на ипподроме

    how much did you drop? - сколько ты спустил?

    2) проигрывать, терпеть поражение ( на соревнованиях)

    to drop a set - проиграть сет /партию/

    3. 1) промолвить, обронить (слово и т. п.)
    2) быть произнесённым кем-л.

    a remark dropped from him - он отпустил /обронил/ замечание

    4. сбрасывать ( карту)
    5. спустить ( петлю - в вязании)
    6. 1) родить, метать ( детёнышей); телиться, жеребиться, пороситься, котиться и т. п.
    2) родиться ( о животном)
    7. испражняться ( о животном)
    8. сл. глотать, заглатывать (наркотик и т. п.)
    II Б
    1. 1) to drop. smb. somewhere ссаживать, высаживать кого-л. где-л.

    to drop smb. at his door - подвезти кого-л. к дому

    2) to drop smth. somewhere подвезти что-л. куда-л.

    to drop a parcel at smb.'s door - оставить пакет у чьих-л. дверей

    2. to drop into place заглянуть /зайти/ мимоходом куда-л.

    to drop into one's club - зайти /заглянуть/ ненадолго в свой клуб

    3. to drop out of smth.
    1) выбывать, выходить из чего-л.

    to drop out of a game - выбыть /выйти/ из игры

    2) выбыть из учебного заведения; оказаться исключённым
    3) оторваться от общества, от обычной жизни; отказаться от принятых норм поведения, морали и т. п.
    4. to drop upon /across/ smb., smth. наталкиваться, натыкаться на кого-л., что-л.

    to drop upon /across/ smb. - случайно встретить кого-л.

    5. 1) to drop on /upon/ smb., to drop across smb. разг. обрушиваться, нападать, набрасываться на кого-л.; отчитывать, наказывать кого-л.

    to drop on smb. like a ton of bricks - обрушиться на кого-л. с ругательствами

    2) to drop (up)on smth., to drop on to smth. случайно наткнуться на что-л.

    to drop on to smb.'s secret - случайно узнать чей-л. секрет

    6. to drop into state (резко) переходить в другое состояние

    to drop into a walk - спорт. перейти с бега на шаг

    7. to drop in with smb. встречаться с кем-л.
    8. to drop with smth. истекать чем-л.
    III А
    в сочетании с рядом существительных называет действия, соответствующие значению существительных:

    to drop a hint of doubt - усомниться, выразить сомнение

    to drop out of smb.'s sight - исчезнуть из чьего-л. поля зрения

    drop a word for me! - замолви за меня словечко

    drop dead! - груб. чтоб тебе сдохнуть!, иди ты к чёрту! [ср. тж. I 4, 1)]

    to drop a brick - сл. сделать ляпсус, допустить бестактность

    to drop like a hot potato /a hot brick, a hot chestnut/ - поспешно бросить, избавиться

    one could hear a pin drop - ≅ было слышно, как муха пролетит

    НБАРС > drop

  • 7 murmur

    1. [ʹmɜ:mə] n
    1. 1) приглушённый шум голосов

    a distant murmur of voices - далёкий /приглушённый расстоянием/ звук /шум/ голосов

    2) журчание (воды, ручейка); глухой рокот ( волн); шорох, шелест ( листьев); жужжание ( пчёл)
    2. бормотание; шёпот

    to converse in murmurs - разговаривать вполголоса /шёпотом/

    3. ропот; ворчание
    4. уст. слух, молва
    5. мед. шум (в сердце; тж. heart murmur)
    6. полуголос, приглушённый голос ( в паралингвистике)
    2. [ʹmɜ:mə] v
    1. говорить тихо; шептать; бормотать

    to murmur smth. in reply - пробормотать что-л. в ответ

    a child murmuring in her sleep - ребёнок, разговаривающий во сне

    to murmur (a secret) into smb.'s ear - прошептать кому-л. на ухо (какую-л. тайну)

    2. журчать; рокотать; шелестеть; жужжать

    they murmured like a swarm of bees - они жужжали, как рой пчёл

    3. (at, against) роптать, ворчать

    to murmur against new taxes - роптать /выражать недовольство/ по поводу новых налогов

    НБАРС > murmur

  • 8 start

    1. I
    1) be about to be on the point of starting собираться выходить, отправляться, трогаться (в путь, с места и т.п.); it's time to start а) пора начинать; б) пора трогаться [в путь]; when can you start? когда вы (сможете выехать?
    2) I can't make the motor start я не могу завести мотор; the engine won't start мотор не заводится; the clock keeps starting and stopping часы то ходят, то останавливаются
    3) a performance (negotiations, sales, etc.) start (s) представление и т.д. начинается; where did the fire start? где (откуда) возник пожар?; how did the war start? с чего началась война?; how did the rumour start? откуда пошел этот слух?
    4) when the door opened he started когда открылась дверь, он вздрогнул; the bell made me start я вздрогнул от звонка
    2. II
    1) startstart in some manner start reluctantly (simultaneously, quickly, etc.) неохотно и т.д. трогаться /отправляться, выходить/ [в путь]; start at some time start early (at last, etc.) трогаться /отправляться/ [в путь] рано и т.д.; the train has just started поезд только что тронулся; start somewhere start home отправляться домой
    3) start at some time the performance started early (on time) представление началось /спектакль начался/ рано (вовремя); start in some manner you have started well вы хорошо начали; the business started baldy у них с самого начала не заладилось
    4) start in some manner start suddenly (unexpectedly, violently, perceptibly, involuntarily, etc.) внезапно и т.д. вздрогнуть; start somewhere start aside /away/ отскочить /отпрыгнуть/ в сторону; start back /backward/ отпрянуть /отскочить/ назад; start forward /ahead/ броситься /податься/ вперед
    3. III
    1) start smth. start an engine (an automobile, etc.) заводить / (за)пускать/ мотор и т.д.; start a pump включить насос; the engineer started the train машинист повел паровоз
    2) start smth. start a book (a letter, work, etc.) начинать /браться за/ книгу и т.д.; start a meal (dinner, etc.) начинать еду и т.д., приступать к еде и т.д.; start one's travels (a competition, etc.) начинать путешествие и т.д.; start a race давать старт, начинать состязание; they have started negotiations они приступили к переговорам /начали переговоры/; start a conversation (all this talk about war, a scandal, a quarrel, a fight, trouble, a story, etc.) затевать /заводить/ беседу и т.д.; when do you start your new job? когда ты приступаешь к новой работе?; who started this rumour? кто [рас]пустил этот слух?; his remark started a quarrel его замечание вызвало ссору; just look at what you have started! coll. видишь, какую ты кашу заварил!; what started the fire? из-за чего начался пожар?; yeast starts fermentation дрожжи вызывают брожение
    3) start smth. start a newspaper (a factory, a new business, etc.) учреждать /открывать/ газету и т.д.; they started the fashion они ввели эту моду
    4) start smb. start a hare (a rabbit, a fox, etc.) спугнуть /поднять/ зайца и т.д.
    4. IV
    start smth. in some manner start life afresh начинать жизнь сначала /сызнова/; start smth. at some time I start this project tomorrow я приступаю к этой работе завтра
    5. VIII
    start smb., smth. doing smth. start the men running заставлять людей бежать; start the car moving запустить машину; this started her crying от этого она пустилась в слезы /залилась слезами/; это, довело ее до слез; this started me thinking это заставило меня задуматься: this started me coughing я от этого закашлялся; once you start him talking... если уж его разговоришь...; the wine started him talking от вина он разговорился
    6. XI 7. XIII
    start to do smth. start to play (to run, to study German, to whistle a tune, etc.) начинать играть и т.д.: before it starts to snow пока не пошел снег; it is starting to get warmer становится теплее
    8. XIV
    start doing smth. start playing (crying, taking lessons, ringing, etc.) начинать играть и т.д.: start running бросаться бежать, побежать; it has just started raining только что пошел /начался/ дождь; the engine started working мотор заработал; mind you don't start crying! смотри, не заплачь!; he started shouting он стал кричать, он раскричался
    9. XVI
    1) start for smth. start for London (for America, etc.) отправляться /отбывать/ в Лондон и т.д.: when do you start for the country? когда вы отправляетесь /едете/ в деревню?; he started for India last week на прошлой неделе он уехал в Индию; start for a visit to Ann отправиться погостить к Энн; they started for a sail они поехали покататься на яхте; start at some time start at nine (before dinner, after breakfast, on Monday, on time, at dawn, etc.) отправляться /выходить, выезжать/ в девять и т.д.; start after smb. start after the girl броситься за девушкой; start in smth. start in pursuit (in search) of smb., smth. отправиться на поиски кого-л., чего-л.; start on smth. start on a journey (on a trip, on a tour of the world, on a flight, etc.) отправляться в путешествие и т.д., start on the trail of the criminal пойти /пуститься/ по следу преступника; perspiration started on his brow у него на лбу выступил пот: start in some direction start down the street (up a mountain, etc.) отправиться /пойти, броситься и т.п./ вниз по улице и т.д.; start from smth. tears started from his eyes у него из глаз брызнули слезы
    2) start at some time school starts on Monday занятия начинаются в понедельник; starting on /from/ Tuesday начиная со вторника; start on smth. start on a task (on a course of study, on one's literary work, etc.) браться /приниматься/ за задание и т.д.;on а new page начать с новой страницы; start on a long explanation пуститься в длинные объяснения; start at smth. start at the bottom начинать с низов; he started at $ 250 a month сначала он получал /ему положили/ двести пятьдесят долларов в месяц; start in smth. the fire started in the cellar сначала загорелось в подвале; the river starts in the high Alps река берет начало высоко в Альпах; start in business начинать деловую карьеру; start from smth. start from London (from India, from the river, etc.) начинать(ся) от [самого] Лондона и т.д.; start with smth., smb. start with soup (with grapefruit, with milk, etc.) начинать с супа и т.д.; the book starts with a prologue книга начинается с пролога /прологом/; the dictionary starts with the letter A словарь начинается с буквы А; start with three workers (with no capital, etc.) иметь для начала /начать дело, имея лишь/ трех рабочих и т.д.; starting with little he accomplished an outstanding achievement начав с малого, он добился выдающихся успехов
    3) start with /at/ smth. start with fright (with surprise, with pain, at a sudden noise, at the sound of my voice, at the sound of a rifle-shot, at the sight of snath., smb., etc.) вздрагивать от испуга и т.д.; start out of /from/ (to, in) smth. start out of /from/ one's bed вскочить с кровати; his eyes seemed to start from their sockets /out from his head/ казалось, что глаза его готовы были вылезти из орбит; start to one's feet вскочить на ноги || start in one's sleep вздрагивать во сне
    10. XVII
    start by doing smth. start by opening the envelope (by hiding him, by seeing to his safety, etc.) начинать с того, что открыть конверт и т.д.
    11. XX1
    start as smb. start as a doctor (as an engineer, as an office-boy, etc.) начинать [свою деятельность] в качестве врача и т.д.
    12. XXI1
    start smb. in smth. start smb. in business (in life, etc.) оказывать кому-л. помощь /поддержку/ в деловой карьере и т.д.; start smth., smb. in smth. it started a run in my stocking у меня от этого спустилась петля на чулке; start runners in a race давать бегунам старт; smth. with smth. start the lesson with questions начать урок с вопросов; he started the bonfire with paraffin он развел костер, плеснув немного керосина; start smth. from some place start one's journey from London начинать путешествие из Лондона; start smth. on (at) smth. start a party on an expedition отправить партию в экспедицию; he started the horse at gallop он поднял свою лошадь в галоп; start smb. on smth. start smb. on the subject (on smb.'s favourite topic, etc.) вызвать /навести/ кого-л. на разговор на эту тему и т.д.
    13. XXV
    start when, it all started when... все началось, когда... abs to start with, they had no time во-первых, у них не было времени

    English-Russian dictionary of verb phrases > start

  • 9 pas

    %=1 m
    1. (mouvement) шаг ◄pl. -и► (dim. шажо́к);

    un bruit de pas — звук шаго́в;

    faire un pas — де́лать/с= оди́н шаг, ступа́ть/ ступи́ть шаг, шага́ть/шагну́ть; faire un pas en avant (en arrière) — де́лать шаг <шагну́ть> вперёд (наза́д); on ne peut pas faire un pas sans le rencontrer — нельзя́ ша́гу ступи́ть, что́бы на него́ не наткну́ться; l'enfant fait ses premiers pas — ребёнок де́лает пе́рвые шаги́; faire de grands pas — идти́ ipf. кру́пным ша́гом, широко́ шага́ть; à grands pas — разма́шистым ша́гом; à pas lents (comptés, précipités) — ме́дленным (разме́ренным, ско́рым) ша́гом; ме́дленно (разме́ренно, поспе́шно); à petits pas [— ме́лкими] шажка́ми; à pas de géant — гига́нтскими шага́ми; à pas de tortue — черепа́шьим ша́гом; à pas de loup — кра́дучись; à pas de velours — бесшу́мно; avancer pas à pas — продвига́ться ipf. ∫ шаг за ша́гом <постепе́нно>; il me suivait pas à pas — он шёл <сле́довал> за мной по пята́м; marcher d'un bon pas — шага́ть <идти́> бо́дрым <хоро́шим> ша́гом; marcher du même pas — шага́ть <идти́> в но́гу; allonger (hâter, presser, doubler) le pas — ускоря́ть/ уско́рить шаг[и], прибавля́ть/приба́вить ша́гу; ralentir le pas — замедля́ть/заме́длить шаг[и]; d'un pas léger (lourd, ferme, sûr, décidé) — лёгким (тяжёлым, твёрдым, уве́ренным, реши́тельным) ша́гом; легко́ (тяжело́, твёрдо, уве́ренно, реши́тельно); marcher (aller) au pas — ме́рно шага́ть; au pas cadencé — строевы́м ша́гом; в но́гу; au pas de charge — стреми́тельно, во всю прыть; au pas de course — бего́м [, не соблюда́я равне́ния]; au pas de gymnastique — уско́ренным ша́гом [, соблюда́я равне́ние]; au pas de l'oie — гуси́ным <пру́сским> ша́гом; au pas de parade — пара́дным ша́гом <ма́ршем>; au pas de route — во́льным <похо́дным> ша́гом; marquer le pas — марширова́ть ipf. на ме́сте; changer de pas — меня́ть/смени́ть но́гу; mettre le cheval au pas — пуска́ть/пусти́ть ло́шадь ша́гом; se mettre au pas

    1) идти́ [нога́] n но́гу (с +);
    2) принора́вливаться/приноро́виться;

    mettre qn. au pas fig. — образу́мить pf. кого́-л.; пристру́нивать/приструни́ть кого́-л.; f обла́мывать/облома́ть кого́-л. pop.;

    la voiture roulait au pas — маши́на е́хала ме́дленно; le cheval va au pas — ло́шадь идёт ша́гом; mesurer une distance en pas — ме́рить, измеря́ть/изме́рить расстоя́ние шага́ми; mesurer dix pas — отмеря́ть, отме́ривать/отме́рить де́сять шаго́в; large de vingt pas — ширино́й в два́дцать шаго́в; on ne voit pas à dix pas — в десяти́ шага́х ничего́ не ви́дно; vingt pas plus loin — двадцатью́ шага́ми да́льше; d'ici à la gare il n'y a qu'un pas — отсю́да до вокза́ла — оди́н шаг <руко́й пода́ть>; il habite à deux pas d'ici — он живёт в двух шага́х отсю́да; ne le quittez pas d'un pas — не отходи́те от него́ ни на шаг; de — се pas — сию́ мину́ту, неме́дленно, без промедле́ния, тут же, то́тчас; j'y vais de ce pas — я неме́дленно иду́ туда́; faire les cent pas — ходи́ть взад и вперёд; ходи́ть (шага́ть) из угла́ в у́гол; diriger (porter) ses pas vers... — направля́ть/напра́вить свои́ стопы́ к (+ D) littér., направля́ться к (+ D); la salle des pas perdus — зал ожида́ния (gare); — вестибю́ль; nous avons fait un grand pas en avant — мы сде́лали значи́тельный <большо́й> шаг вперёд; avancer à grands pas — бы́стро продвига́ться/ продви́нуться вперёд; добива́ться/ доби́ться бы́строго прогре́сса; cela a fait faire un grand pas à la science — э́то значи́тельно продви́нуло нау́ку [вперёд]; ● il n'y a que fe premier pas qui coûte — тру́ден то́лько пе́рвый шаг; ли́ха беда́ нача́ло; faire les premiers pas — де́лать пе́рвый шаг, идти́/пойти́ навстре́чу; faire un faux pas — оступа́ться/оступи́ться, допуска́ть/допусти́ть опло́шность, соверша́ть/соверши́ть про́мах; faire un pas de clerc — допуска́ть опло́шность; céder le pas à qn. — уступа́ть/уступи́ть доро́гу <пе́рвенство (première place)); il a le pas sur vous — у него́ пе́ред < над> ва́ми преиму́щество; prendre le pas sur qn. — добива́ться/ доби́ться преиму́щества <превосхо́дства> пе́ред кем-л.; опережа́ть/опереди́ть <обгоня́ть/обогна́ть> кого́-л. (dépasser); marquer le pas — не продвига́ться/не продви́нуться ни на шаг [вперёд]; топта́ться ipf. на ме́сте

    2. (trace) след ◄pl. -ы►;

    des pas sur la neige — следы́ на сне́гу;

    emboîter le pas — идти́ по следа́м; сле́по подража́ть ipf. (+ D); ● revenir (retourner) sur ses pas — возвраща́ться/верну́ться наза́д <обра́тно>; il est arrivé sur mes pas — он пришёл сле́дом за мной; cela ne se trouve pas sous le pas d'un cheval — э́то на доро́ге не валя́ется

    3. (démarches) шаги́ pl., хло́поты ◄-пот, -'потам► pl., стара́нья ◄-'ний► pl.;

    que de pas inutiles! — ско́лько бесполе́зных хлопо́т!;

    je ne regrette pas mes pas — я не сожале́ю о предпри́нятых шага́х <уси́лиях>

    4. (danse) [танцева́льное] па n indécl.;

    esquisser un pas de tango — слегка́ пройти́сь pf. в [ри́тме] та́нго;

    un pas de deux — па-де-де; un pas redoublé mus. — па́со до́бле

    5. vx. (passage) прохо́д
    6. géogr. проли́в; перева́л (col);

    le Pas de Calais — Па-де-Кале́

    7. (situation) затрудне́ние, препя́тствие;

    c'est un pas difficile — э́то затрудни́тельное положе́ние;

    être dans un mauvais pas — попада́ть/попа́сть в затрудни́тельное положе́ние; ↓быть в затрудне́нии; se tirer d'un mauvais pas — выходи́ть/вы́йти <выпу́тываться/вы́путаться> из затрудне́ния; franchir (sauter) le pas — отва́живаться/отва́житься, реша́ться/реши́ться, рискну́ть pf.

    8. (seuil) поро́г; подъе́зд; вход в дом (entrée);

    sur le pas de la porte — на поро́ге; у подъе́зда, у вхо́да

    9. techn. шаг; расстоя́ние, интерва́л; зев; резьба́;

    le pas d'une hélice — шаг [ло́пастей] возду́шного <гребно́го> винта́;

    le pas de tir — стрелко́вая ступе́нь [око́па]; огнево́й рубе́ж [на стре́льбище]; ces deux vis n'ont pas le même pas ∑ — у э́тих двух винто́в не оди́наковая резьба́; le pas de vis — шаг резьбы́ <винто́вой наре́зки, винта́>

    PAS %=2 adv.
    1. не particule nég.;

    je ne vous comprends pas — я вас не понима́ю;

    il n'est pas médecin — он не врач; je ne suis pas prêt — я не гото́в; il n'est pas toujours ici? — он не всегда́ здесь [быва́ет]?; ce n'est pas absolument vrai — э́то не совсе́м ве́рно; ce n'est absolument pas vrai — э́то соверше́нно неве́рно; vous ne me dérangez pas du tout — вы меня́ во́все не беспоко́ите ║ n'est-ce pas ? — не так ли?, не пра́вда ли?; ведь так?, ведь пра́вда?; tu viendras, n'est-ce pas ? — ты [ведь] придёшь, не так ли?; il est content, n'est-ce pas? — он дово́лен, не пра́вда ли? ║ un tel travail, ce n'est pas rien — тако́й труд, э́то [вам] не пустя́к

    2. не- préf. (avec un adj. ou un adverbe);

    une pomme pas mûre — незре́лое я́блоко;

    une histoire pas drôle — невесёлая исто́рия; c'est pas ordinaire — э́то необы́чно; pas mal de... — нема́ло (+ G); dans pas mal de familles — во мно́гих се́мьях

    3. (non) нет;

    il est arrivé? — Pas encore — он прие́хал? — Ещё нет;

    pourquoi pas? — почему́ бы [и] нет?; tu acceptes? Absolument pas — ты согла́сен? — Отню́дь <во́все> нет; tu seras là? — Sûrement pas — ты там бу́дешь? — Наверняка́ нет; tu comprends? — Pas du tout — ты что-нибу́дь понима́ешь? — Нет, соверше́нно ничего́:

    pas de... нет; не бы́ло (+ G); не бу́дет (+ G); без (+ G);

    il n'a pas d'argent — у него́ нет де́нег; он без де́нег;

    il n'y avait pas de place — ме́ста < мест> не бы́ло; pas de blagues! [— дава́й] без шу́ток!; pas d'histoires! — то́лько без исто́рий <без шу́ма>!; pas de ça ici! — чтоб э́того [мне] здесь не бы́ло!;

    pas... un ни оди́н; нет <не бы́ло, не бу́дет>... ни [одного́];

    je n'ai pas dépensé un sou — я ни [одно́й] копе́йки не истра́тил;

    dans la bouteille il n'y a pas une goutte de vin — в буты́лке нет ни ка́пли вина́; à la réunion il n'y avait pas un seul étudiant — на собра́нии не бы́ло ни одного́ студе́нта; pas un mot — ни сло́ва; pas une seule fois — ни [одного́ <еди́ного>] ра́за; ни ра́зу;

    pas que...:

    pas que je sache — мне э́то неизве́стно;

    ce n'est pas que... — не потому́, что; не то, что́бы...

    Dictionnaire français-russe de type actif > pas

  • 10 treten

    treten I vi (s) (на)ступа́ть; ступи́ть
    auf etw. (A) treten наступа́ть на что-л.
    von einem Fuß auf den anderen treten переступа́ть с ноги́ на но́гу
    in die Pedale treten нажима́ть на педа́ли, развива́ть ско́рость (о велосипеди́сте), nach j-m treten уда́рить кого́-л. ного́й, дать пинка́ кому́-л.
    treten I vi (s) (an A) подходи́ть (к чему́-л.), выходи́ть, (in A) входи́ть, вступи́ть
    bitte treten Sie näher! подойди́те, пожа́луйста, бли́же!
    er trat in sein zwanzigstes Lebensjahr ему́ пошё́л двадца́тый год
    zur Seite treten отойти́ в сто́рону
    der Mond trat hinter die Wolken луна́ спря́талась за ту́чи
    treten I vi (s) (по)яви́ться
    vor j-n treten предста́ть пе́ред кем-л.
    mit einem Antrag vor j-n treten вы́ступить с предложе́нием пе́ред кем-л., предложи́ть кому́-л. что-л.
    er wagte nicht, mir unter die Augen zu treten он не смел [он боя́лся] пока́зываться мне на глаза́
    treten I vi (s) выступа́ть (нару́жу), das Blut trat ihm ins Gesicht кровь бро́силась ему́ в лицо́; он побагрове́л
    der Fluß trat aus den Ufern [über die Ufer] река́ вы́шла из берего́в
    der Schweiß trat ihm aut die Stirn пот вы́ступил у него́ на лбу
    die Tränen traten ihm in die Augen слё́зы вы́ступили у него́ на глаза́х
    treten I vi (s) ука́зывает на нача́ло де́йствия, вы́раженного существи́тельным: in Aktion treten начина́ть де́йствовать
    in einen Dienst treten поступи́ть на рабо́ту [на слу́жбу]
    in Erscheinung [zutage] treten проявля́ться, обнару́живаться
    ins Spiel treten вступи́ть [включи́ться] в игру́
    in den Streik treten нача́ть забасто́вку, забастова́ть
    mit j-m in Verbindung treten связа́ться с кем-л.
    j-m zu nahe treten обижа́ть, оскорбля́ть кого́-л.
    treten II vt нажима́ть ного́й (напр., педа́ль), топта́ть (что-л.); наступа́ть (на что-л.)
    die Bälge treten раздува́ть мехи́
    Pflaster treten флани́ровать
    den Takt treten отбива́ть ного́й такт
    Trauben treten дави́ть виногра́д нога́ми
    Wasser treten переступа́ть нога́ми в воде́ (при пла́вании; тж. спо́соб водолече́ния по ме́тоду Кнейппа), einen
    Weg (durch den Schnee) treten протопта́ть доро́жку (по сне́гу)
    sich (D) einen Dorn in den Fuß treten наступи́ть на шип, занози́ть но́гу шипо́м [колю́чкой]
    etw. in Stücke treten растопта́ть что-л.
    treten II vt уда́рить ного́й, пина́ть; den Ball treten уда́рить по мячу́ (футбо́л); j-n in den Bauch treten уда́рить кого́-л. ного́й в живо́т
    treten II vt (j-n um A, wegen A) разг. напомина́ть (кому́-л. о чем-л.), пристава́ть (к кому́-л. по по́воду чего́-л.), mit Füßen treten попира́ть
    sich nicht treten lassen не дава́ть себя́ в оби́ду
    j-m auf den Fuß [auf die Hühneraugen] treten наступи́ть кому́-л. на люби́мую мозо́ль, заде́ть чьё-л. больно́е ме́сто
    nach unten treten und nach oben kriechen попира́ть сла́бых и пресмыка́ться пе́ред си́льными
    j-n zu Boden treten втопта́ть в грязь кого́-л.

    Allgemeines Lexikon > treten

  • 11 stampfen

    I.
    1) tr: festtreten, fest zusammendrücken: Beton, Erde, Lehm, Scherben трамбова́ть, утрамбо́вывать /-трамбова́ть. Schnee, Erde ута́птывать /-топта́ть. die Silage stampfen умина́ть /-мя́ть си́лос. Fußboden aus gestampftem Lehm глиноби́тный пол | stampfen v. Beton, Erde, Lehm, Scherben трамбо́вка, трамбова́ние, утрамбо́вка, утрамбо́вывание
    2) tr: zerstampfen: Sauerkraut руби́ть по- | stampfen ру́бка. im Mörser толо́чь /pac-, ис-. etw.1 zu etw.2 stampfen zu Pulver, Staub толо́чь /- что -н.I во что-н.2. Hackfrüchte, Gemüse, Obst zu Brei де́лать с- из чего́-н.I что-н.2 | stampfen толче́ние
    3) Musik etw.1 zu etw.2 stampfen де́лать с- из чего́-н. что-н.

    II.
    1) itr: kräftig auftreten то́пать. semelfak то́пнуть. mit den Füßen auf den Boden stampfen стуча́ть по- нога́ми о пол. mit den Hufen die Erde stampfen v. Pferden бить копы́тами о зе́млю. mit den Stiefeln den Takt stampfen отбива́ть /-би́ть такт сапога́ми | die Erde dröhnt unter den stampfenden Hufen der fliegenden Herde земля́ дрожи́т под копы́тами убега́ющего ста́да | stampfen то́пание, то́пот
    2) itr: schwerfällig gehen идти́ пойти́ [indet ходи́ть ], тяжело́ ступа́я <то́пая> / то́пать про-. schwerfällig marschieren шага́ть тяжёлой по́ступью. durch den tiefen Sand [Schnee] stampfen тяжело́ шага́ть по глубо́кому песку́ [сне́гу]
    3) itr: v. Schiff испы́тывать /-пыта́ть килеву́ю качку | stampfen килева́я ка́чка
    4) itr: v. Maschine, Motor глу́хо стуча́ть | stampfend Geräusch, Schritt глу́хо отдаю́щийся | stampfen глухи́е зву́ки

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > stampfen

  • 12 treten

    tréten*
    I vi (s)
    1. ступа́ть, ступи́ть

    ins Haus tr ten — войти́ в дом

    b tte tr ten Sie nä́ her!
    1) пожа́луйста, подойди́те бли́же!
    2) входи́те, пожа́луйста!

    zur S ite tr ten — отойти́ в сто́рону

    an den Tisch tr ten — подойти́ к столу́

    2. выступа́ть ( наружу)

    der Fluß trat ǘ ber die fer — река́ вы́шла из берего́в

    der Schweiß trat ihm auf die Stirn — пот вы́ступил у него́ на лбу

    die Trä́ nen tr ten ihr in die ugen — слё́зы вы́ступили у неё́ на глаза́х

    das Blut trat ihm ins Ges cht — кровь бро́силась ему́ в лицо́

    3. ( auf A) наступа́ть (на что-л.)
    4. переступа́ть; шага́ть

    von inem Fuß auf den nderen tr ten — переступа́ть с ноги́ на́ ногу

    5. стать, встать

    vor j-n tr ten — предста́ть пе́ред кем-л.

    er trat vor die Vers mmlung mit inem ntrag — он вы́ступил пе́ред собра́вшимися с предложе́нием

    j-m nter die ugen tr ten — пока́зываться кому́-л. на глаза́

    der Mond tritt h nter die W lken — луна́ пря́чется за ту́чи

    6.:

    in Aktin tr ten — начина́ть де́йствовать

    in den Streik [in denusstand] tr ten — нача́ть забасто́вку

    in Erschinung [zutge] tr ten — проявля́ться, обнару́живаться

    j-m zu n he tr ten — обижа́ть [задева́ть] кого́-л.

    mit j-m in Verb ndung tr ten — связа́ться с кем-л.

    er trat in sein n unzehntes L bensjahr высок. — ему́ пошё́л девятна́дцатый год

    II vt нажима́ть ного́й ( на педаль); топта́ть; наступа́ть

    den Bl sebalg tr ten тех. — раздува́ть мехи́

    die K lter tr ten — дави́ть виногра́д

    den Takt tr ten — отбива́ть ного́й такт

    etw. in Stǘ cke tr ten — раздави́ть, растопта́ть что-л.

    inen Weg durch den Schnee tr ten — протопта́ть доро́жку по сне́гу

    sich (D) inen Dorn in den Fuß tr ten — наступи́ть на щип, занози́ть но́гу (шипо́м)

    j-n [nach j-m] tr ten — уда́рить кого́-л. ного́й, дать кому́-л. пинка́

    j-m auf die Hǘ hneraugen tr ten разг. — наступа́ть кому́-л. на люби́мую мозо́ль

    in die Ped le tr ten — нажима́ть на педа́ли; развива́ть ско́рость ( о велосипедисте)

    W sser tr ten — переступа́ть нога́ми в воде́, «стоя́ть» в воде́ (чтобы держаться на воде, напр. о водном поло или о способе водолечения по методу Кнейппа)

    den Ball tr ten — ударя́ть ного́й по мячу́

    j-n w gen iner S che (G) tr ten разг. — напомина́ть кому́-л. о чём-л.

    Большой немецко-русский словарь > treten

  • 13 тур-

    (туруй)
    1. стояти, знаходитися, триматися, затримуватися; стол сне труй ӧкмек на столі лежить хліб Б, К; хазан труй онда чавун стоїть там К; турсун хай лишається СЛ; турған / отурғаны турсун, хачханын тут те, котре стоїть, нехай собі стоїть, лови те, що втікає СБЧ / СМ; бала доғганда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай якщо в дитини від народження розуму немає, то потім, хоч і вкладай, не затримається СЛ.
    2. ставати, уставати ВН-К; саба туруй устає вранці, СМ; эртэ турғанға аллах берий хто рано встає, тому бог дає СБА; мен турур эдим эрт'ен я вставав раноП; йол турса, авлахка этиший якщо дорога встане, до неба (далеко) дістане СБФ; тур, т'еттик уставай, ходімо Б.
    3. допом. дієсл., передає відтінок тривалості, постійності; долашыпып турур бродить Г; йылап туруп т'елий бизим эвдэ плачучи, приходить до нас У; пор. дур-.

    Урумско-украинский словарь > тур-

  • 14 ын

    I
    парне слово до җин
    ынсын мы, йохсам җинсин ми, йосам адам оғлу адамсын? ти дух, чи джин, чи звичайна людина? Г.
    II
    пит. частка чи; не стийс мендэн — хырх ат ын, хырх пычах ын? що ти від мене хочеш — сорок коней чи сорок ножів? Б; йазғаннар ын, айтханнар ын — айталмам чи написали вони, чи сказали — не знаю У; алыйсыз ын хонах? чи приймете на квартиру? К; мында да йазайляр ын т'аат ӱсне — сора оннан т'елип, т'име не хадар йазылған, алмаа а оскільки записують тут на папері, то потім, повернувшись звідти, можна буде забрати, скільки кому було записано К; пор. им, ин, ми, му, мӱ, мы, ни II, ну, нӱ, ны II, ум, ун, ӱм, ӱн, ым.

    Урумско-украинский словарь > ын

  • 15 квантифікація

    КВАНТИФІКАЦІЯ ( від лат. quantum - скільки; facio - роблю) - 1) Логічна операція, що дає можливість шляхом певної перебудови структури висловлювання вказати предметну область, у межах якої дане висловлювання може бути істинним або хибним. Операція К. полягає в тому, що висловлювання розчленовують на суб'єкт і предикат, що виступають як логічна функція від предметної змінної; потім вводять у структуру висловлювання квантори, визначають, чи є висловлювання істинним (або хибним) для всіх значень змінної чи лише для частини їх. К. застосовують при переході від аналізу висловлювання як нерозчленованого цілого до аналізу його внутрішньої структури. В формальній логіці це має місце при переході від алгебри висловлювань до логіки предикатів. 2) Кількісне вираження якісних ознак.

    Філософський енциклопедичний словник > квантифікація

  • 16 перехід кількісних змін у якісні

    ПЕРЕХІД КІЛЬКІСНИХ ЗМІН У ЯКІСНІ - один із багатьох переходів, що відбуваються у світі матеріальному і духовному. Поряд і в зв'язку з ним відбуваються взаємопереходи буття і небуття, суттєвого і несуттєвого, зовнішнього і внутрішнього, форми і змісту, випадковості і необхідності та ін. Всі полярні або корелятивні категорії відбивають такі зміни. П.к.з. у я. набув особливого значення внаслідок того, що в Новий час природознавство і підкорення природи суттєво вплинули на світогляд взагалі і філософію зокрема. П.к.з. у я. був відкритий Гегелем на матеріалі природничих наук, особливо фізики, хімії, математики у "Вченні про буття". Основними категоріями тут є якість, кількість, міра, а їх специфічні зв'язки утворюють переходи, на відміну від рефлексії (співвідносності) і розвитку - форм зв'язку, що характеризують відповідно другу і третю частини логіки. Значущість цього переходу ще більше зросла в марксизмі, бо він був перенесений на розуміння суспільного розвитку і пов'язаний із концепцією еволюційних і революційних змін у суспільстві. Кількісні зміни розглядались як еволюційні, якісні - як революційні. Тому Енгельс позначив даний перехід як закон діалектики. Особливість кількості полягає у тому, що певна річ, явище, процес можуть збільшуватися чи зменшуватися екстенсивно та інтенсивно, не змінюючи своїх якісних характеристик. У цьому розумінні кількість - це визначеність, байдужа до їх буття, бо воно зберігається, незважаючи на зазначені зміни. Але ця байдужість відносна, зберігається до певної межі, в якій відбувається зміна якості; річ, явище, процес стають якісно іншими. Так відкривається небайдужість кількості для якості, їх єдність. Така єдність називається мірою. Повторення цього процесу веде до другої, третьої та подальших мір і закономірностей. Виникає вузлова лінія відношень міри. Нові якості, що формуються в цьому процесі, створюють можливості для нових кількісних змін, що можна оцінювати як зворотний перехід якості у кількість. Подвійний перехід має для діалектики принципове значення: якби перехід кількості в якість не доповнювався зворотним переходом, то це було б свідченням того, що кількість не залежить від якості, отже, зв'язок їх однобічний і органічної єдності між ними немає. Аналогічним чином постає справа і з іншими категоріями С. лід розрізняти зазначені переходи: яким чином вони відбуваються в речах чи явищах дійсності і як здійснюються, коли розглядаються зв'язки якості і кількості як філософських категорій у діалектичній логіці. П.к.з. у я. Гегель викладає в розділі "Міра", тобто після того, як він дослідив перехід від категорії якості до кількості, а потім зворотний. Тут послідовність даних категорій та їхніх зв'язків зворотна. Рух від якості до кількості в цьому (логічному) плані здійснюється через проміжні поняття: буття, становлення, наявне буття, конечність і безконечність, для-себе-буття А. рух від кількості до якості опосередковується поняттями: кількість як така (величини неперервні і дискретні), визначена кількість (число, екстенсивні та інтенсивні величини, кількісна безконечність), кількісне відношення. В логічному плані перехід якості в кількість і навпаки утворює загальну структуру або принцип субординації і зв'язку категорій буття як сфери дійсності, відмінної від сфери сутності. Для адекватного розуміння діалектики якості і кількості потрібне поєднання онтологічного і логічного їхніх аспектів.
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > перехід кількісних змін у якісні

  • 17 Тойнбі, Арнольд Джозеф

    Тойнбі, Арнольд Джозеф (1889, Лондон - 1975) - англ. історик, філософ О. світу отримав в Оксфордському ун-ті В. икладав у Лондонській школі економіки, понад 40 років (від 1925 р.) очолював Королівський ін-т міжнародних відносин. Філософські інтереси Т. були зосереджені у сфері дослідження проблем філософії історії. Базовою ідеєю філософсько-історичної теорії Т. була ідея існування локальних, відносно замкнених цивілізаційних спільностей (спочатку Т. виділив 21 таку спільність, а потім зупинився на 13), кожна з яких має свою власну історію. Сукупність історій цих цивілізаційних спільностей (стисло-цивілізацій) утворює всесвітньо-історичний процес. У перебігу історії усіх цивілізацій Т. виділяє наступні етапи: виникнення, ріст, надлом, деградація та дезінтеграція, які характеризуються ним з позицій варіанта філософії життя Бергсона: виникнення й ріст цивілізацій пов'язуються з енергією життєвого пориву, а надлом, деградація й дезінтеграція - з виснаженням їх життєвих сил. Означені етапи є спільними для всіх цивілізацій, проте кожна проходить їх по-своєму, накладаючи на них відбиток власної унікальності. Згідно з Т., попри всю неповторність кожцої з цивілізацій, їм притаманні і деякі спільні характеристики, насамперед закон "виклику та відповіді". За цим законом, доки цивілізація спроможна на адекватне сприйняття й належну відповідь на кожен наступний з низки викликів історичного довкілля, вона рухається поступально. Можливість такої відповіді створюється завдяки продуктивним ідеям обдарованої здібностями й чеснотами т. зв. "творчої меншості". Ці ідеї через механізм соціального наслідування поширюються серед пасивної більшості і втілюються нею в життя. Однак з плином часу "творча меншість" може втратити здатність генерувати ідеї, що є адекватними викликові історичної ситуації, разом з цим - моральний авторитет. Суспільнозначуща діяльність творчої еліти набуває суто формального характеру й починає спиратися на апарат примусу. Відповідно, більшість перероджується у "внутрішній пролетаріат", визначальними рисами якого є паразитарний спосіб життя (з вимогами "хліба і видовищ"), неспроможність до плідної діяльності чи захисту свого суспільствах, водночас, перманентна готовність до соціальних збурень. За таких умов (до яких долучається загроза від варварської периферії, або "зовнішнього пролетаріату") відбувається надлом відповідної цивілізації з наступною її деградацією та розпадом. Втім, за Т., пізні етапи існування цивілізації зовсім не обов'язково мають поставати як непередвизначені й неминучі щаблі її загибелі. Під впливом нових "творчих меншостей" може відбутися духовне, а пізніше й цілісне відродження цивілізації К. рім того, уникнути розпаду можна також шляхом "єднання в духові", через залучення до вселенської релігії на основі об'єднання вже наявних світових віровчень і переходу на рівень світової цивілізації.
    [br]
    Осн. тв.: "Дослідженняісторії". У 12 т. (1934 - 1954); "Випробування цивілізації" (1948); "Світ і Захід" (1953); "Історичний підхід до релігії" (1956).

    Філософський енциклопедичний словник > Тойнбі, Арнольд Джозеф

См. также в других словарях:

  • Хаузер, Каспар — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Хаузер. Каспар Хаузер нем. Kaspar Hauser …   Википедия

  • Кошмар на улице Вязов (новелизация) — Содержание 1 Новелизация фильмов 1.1 Книга 1 1.2 Книга 2 1.3 Книга 3 1.4 Книга 4 …   Википедия

  • Собака — Запрос «Собаки» перенаправляется сюда; о роде «Canis» см. Волки. Запрос «Собака» перенаправляется сюда; о знаке «собака» см. @. Собака …   Википедия

  • СУДОРОГИ — Актеа рацемоза, 3, 6 и бвр тугоподвижность, сведение мышц затылка и спины, хореоидные движения мышц конечностей, внезапные подбрасывания конечностей. Боли в мышцах наподобие электрических разрядов. Особенно показана при климактерическом… …   Справочник по гомеопатии

  • Казаков Юрий Павлович — (1927 1982), русский писатель. В прозе (сборник рассказов «На полустанке», 1959, «Во сне ты горько плакал», 1977; очерковая книга «Северный дневник», 1961 1973), стилистически тяготеющей к традиции русской классики,  тонкий психологический… …   Энциклопедический словарь

  • РАБОТА - ПРАЗДНОСТЬ — Жнет, не сеяв, молотит по чужим токам. Посеяно с лукошко, так и выросло немножко. Аминем квашни не замесишь; молитву твори, да муку клади! Боже, поможи, а ты на боку не лежи! Богу молись, а сам трудись! Не сиди сложа руки, так не будет и скуки! С …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Фредди Крюгер — Freddy Krueger …   Википедия

  • кнѣсъ — матица, верхнее бревно (1): Уже дьскы безъ кнѣса в моемъ теремѣ златовръсѣмъ. 23. Ср. Первые издатели: „На златоверхом моем тереме будто б все доски без верхней перекладины“. Н. Ф. Грамматин („Сл. о п. Иг.“. М., 1823, стр. 162): „...кнесъ по… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Jackpot подкрался незаметно — (Джек пот подкрался незаметно) Общая информация Автор: Аркадий Арканов Язык …   Википедия

  • Отравления — I Отравления (острые) Отравления заболевания, развивающиеся вследствие экзогенного воздействия на организм человека или животного химических соединений в количествах, вызывающих нарушения физиологических функций и создающих опасность для жизни. В …   Медицинская энциклопедия

  • Бог — Библия повествует о деяниях Божьих прошлых, настоящих и будущих. На ее страницах Бог предстает как Творец и Владыка Вселенной, как Повелитель и страждущий Спаситель. I. ТВОРЕЦ И ВЛАДЫКА А. Бог сотворил небо и землю (Быт 1:1) и все, что на них… …   Библейская энциклопедия Брокгауза

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»